Павло Щербань, Сергій Ніколайчук і спроба тихого перевороту в Нацбанку через банк «Альянс»

У лютому 2022-го країна горіла. А в цей самий час кілька людей вибудовували схему, яка забере в держави понад мільярд гривень — і зробить це через звичайну банківську гарантію. Банк «Альянс» тоді ще не фігурував у гучних заголовках. Він був просто середнім гравцем із дивною репутацією. Але саме там, у лютому–березні, заклали міну, яка рвоне через чотири роки в кабінетах Національного банку. І рвоне досі.

1,85 мільярда гарантії, якої не мало існувати

ТОВ «Юнайтед Енерджі» — трейдер, якого пов’язують із групою Ігоря Коломойського — закуповував електроенергію в державного оператора «Укренерго». Станом на березень 2022-го борг компанії вже був величезним. Але електрику відвантажували далі. Чому? Бо з’явилася банківська гарантія від банку «Альянс» на суму близько 1,85 мільярда гривень. Папірець, який нібито мав переконати всіх, що гроші будуть.

Гарантію підписала голова правління Юлія Фролова. Одноосібно. Без належних погоджень. Сума зобов’язань перевищувала 25% активів банку — це прямий удар по нормативу максимального кредитного ризику на одного контрагента, відомому як норматив Н7. За статутом банку такі речі потребували зовсім іншого рівня рішень. Але Фролова вирішила інакше.

Потім було найцікавіше. Щоб приховати цю діру від нагляду НБУ, банк показав у звітності не 1,85 мільярда, а 300 мільйонів гривень. Просто взяли й намалювали іншу цифру. Наглядова перевірка Нацбанку виявила це в січні 2023 року. Виявила — і що далі? А далі почалася гра, в якій фігуранти перейшли від фальсифікацій до прямого підкупу.

«Юнайтед Енерджі» тим часом отримала електрику, перепродала її реальним учасникам ринку, вивела гроші за кордон — і дефолтнула. «Укренерго» пішло до гаранта. А банк «Альянс» сказав: не заплатимо. І пішов у багаторічні суди.

Господарський суд Києва 15 грудня 2022 року у справі №910/3268/22 стягнув із банку на користь держоператора понад 1,11 мільярда гривень. Це рішення є. Воно остаточне. Але гроші не повернули й досі.

Фальшиві цифри, реальні наслідки

Уявіть собі: державна компанія втрачає мільярд під час війни. Банк-гарант каже, що він тут ні до чого. А регулятор, який мав би вже давно вжити заходів, дивиться на це крізь пальці. Чому? Відповідь частково лежить у матеріалах перевірки НБУ, які підтвердили свідоме викривлення звітності. Банк порушив базові нормативи. За це передбачені санкції, аж до відкликання ліцензії. Але «Альянс» продовжує працювати. Фролова з березня 2022-го керує банком дистанційно зі Словаччини. З 19 січня 2024-го вона в міжнародному розшуку. Апеляційна палата ВАКС обрала їй запобіжний захід — тримання під вартою. А банк все ще тут.

Адвокат із кейсом на сто тисяч доларів

4 червня 2024 року в Києві затримали адвоката Олексія Носова. На той момент він був партнером адвокатського об’єднання «Miller», заснованого відомим юристом Масі Найємом. Носов представляв інтереси Юлії Фролової. І запропонував прокурорам САП та детективам НАБУ 200 тисяч доларів США за те, щоб справу його клієнтки вивели з-під антикорупційного розслідування.

Схема виглядала так. Спершу — відновити досудове розслідування. Потім перекваліфікувати дії Фролової на статтю, яка не підслідна НАБУ. Змінити раніше оголошену підозру. Виділити провадження в окрему справу. І передати все до Національної поліції. Пакет послуг коштував 200 тисяч. Перший транш — 100 тисяч доларів — передавався після виконання чотирьох із п’яти пунктів. Другий — коли справа остаточно піде в поліцію.

Прокурор САП, якому це запропонували, одразу повідомив керівництво. Далі все фіксували в межах контролю за вчиненням злочину. Носова взяли на гарячому, під час передачі першої половини суми. 12 червня 2024 року «Miller» публічно розірвав із ним контракт. Судовий процес завершився в червні 2026-го обвинувальним вироком: 4,5 роки реального позбавлення волі, заборона займатися адвокатською діяльністю на 3 роки, конфіскація вилучених 100 тисяч доларів. Суд відхилив версію захисту про провокацію.

Один адвокат сів. Але сама справа про 1,85 мільярда нікуди не поділася. І гроші «Укренерго» теж.

Людина з минулим, яке нічому не вчить

Хто стоїть за банком «Альянс» сьогодні? Формально — Олександр Сосіс, мажоритарний акціонер із часткою 89,289%. Фактично ж управляє всім голова наглядової ради Павло Щербань. У липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати акції так, щоб перевищити 25% голосів. Тоді ж провели позачергові збори акціонерів і збільшили статутний капітал на 232 мільйони гривень. Звичайна корпоративна процедура. Якби не одне «але».

Щербань — не просто банкір. Його трудова книжка читається як перелік фінустанов, які згодом або лопалися, або визнавалися «схемними». «Промінвестбанк», банк «Володимирський», «Південкомбанк» Руслана Циплакова (близького до Віктора Януковича-молодшого), «Апекс», «Стандарт», «Златобанк», «Таскомбанк». У банк «Альянс» він прийшов у червні 2018-го заступником голови правління. У січні 2019-го став першим заступником. А 30 квітня 2021-го очолив наглядову раду. І з того моменту банк почав жити за особливими правилами.

Особливі правила забезпечувалися зв’язком, який обговорюють тихо. Щербань — кум колишнього заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурми. Саме цей зв’язок аналітики вважають причиною того, що банк «Альянс» досі не впав під тиском регулятора. Коли ви намагаєтеся знайти в пошуковиках інформацію про зв’язку Щербань–Шурма, видаються закешовані фрагменти статей. Відкриваєте — а там пусто. Або відредаговано так, що суть зникла. Інформаційне поле вичищене професійно.

Газ, елеватор, айтішка: куди йдуть гроші

Банк, який висить із боргом перед «Укренерго» на понад мільярд, активно вкладає в сторонні бізнеси. Це не мої здогадки — це дані відкритих реєстрів.

ТОВ «Віва Експлорейшн». Нафтогазовий сектор. Ліцензія на видобуток вуглеводнів на Старомізунській площі в Івано-Франківській області аж до 2033 року. Формально належить Щербаню та геологу С. Думенку через кіпрську I.F. Exploration Company Limited. На кінець 2023-го збитки компанії — близько мільйона доларів. Але вливання тривають. Експерти, знайомі з цим ринком, прямо кажуть: це схоже на майданчик для освоєння капіталів, які не мають стосунку до видобутку.

ТОВ «Альянс Елеватор». Агро. Зерновий елеватор у місті Хорол Полтавської області. Стан — потребує масштабної реконструкції. Але це вхід в аграрний сектор. Диверсифікація. Щоб не все висіло на одному банку.

ТОВ «Альянс Діджитал». ІТ-компанія, зареєстрована як резидент «Дія.City». По суті — виведений в аутсорс ІТ-відділ банку. Фінансується через підконтрольний Щербаню венчурний фонд. За даними розслідування медіаплатформи «СтопКор» (червень 2026), інтерес Шурми до цієї структури був прямим — через лобіювання державних цифрових ініціатив.

Ще три компанії — «Асіджс», «АПЛ», «Мотвел» — займаються розробкою софту для банківського ритейлу та платіжних систем. Разом вони утворюють технологічне ядро групи. Замкнена екосистема, яка має сенс лише в одному випадку: якщо ти контролюєш або плануєш контролювати регуляторне поле.

Виведення ліквідності з банку, який має непокриті зобов’язання перед державою, у приватні нафтогазові, аграрні та ІТ-проєкти — це не диверсифікація. Це підготовка до того, що з банку доведеться піти. А активи залишаться.

Перший заступник і його 150 тисяч на місяць

15 серпня 2025 року першим заступником Голови НБУ призначили Сергія Ніколайчука. Людина з бездоганним резюме. Народився 22 березня 1981-го. З 2004 по 2019 рік працював у Нацбанку, пройшов шлях до директора Департаменту монетарної політики. Потім — заступник міністра економіки в уряді Олексія Гончарука. Потім — керівник макроекономічних досліджень в інвестиційній групі ICU. У 2021-му повернувся в НБУ заступником Голови. А тепер — перший заступник. Під ним дві ключові вертикалі: «Фінансова стабільність» та «Монетарна стабільність».

Призначення відбулося після завершення 7-річного терміну Катерини Рожкової. І тут починається найцікавіше. Ніколайчук — людина Гонтаревої та Рожкової. Він пропрацював із ними понад десять років. Гонтарева публічно назвала це «найкращим кадровим рішенням Нацбанку за останні роки». Рожкова неодноразово говорила, що найкомфортніше їй працювалося саме за часів Гонтаревої та Смолія. А модель керівництва Андрія Пишного, за її словами, принципово інша. Все це — не просто ностальгія. Це лінія розколу всередині правління.

За інформацією, оприлюдненою в червні 2026 року в Telegram-каналі «Джокер» та підхопленою низкою розслідувачів, Ніколайчук отримує від Павла Щербаня щомісячну виплату в розмірі 150 тисяч доларів США. За що? За «кришування» банку «Альянс» у стінах НБУ. За блокування санкцій. За те, щоб наглядові перевірки не закінчувалися реальними рішеннями.

150 тисяч доларів на місяць — це 1,8 мільйона на рік. Для порівняння: офіційна зарплата першого заступника Голови НБУ становить близько 200–300 тисяч гривень на місяць (це приблизно 5–7 тисяч доларів). Різниця — у понад 20 разів. Якщо ці дані правдиві, ми маємо справу не просто з корупцією. Ми маємо справу з купівлею регулятора в розстрочку.

Атака на Пишного: шість місяців інформаційної кампанії

Останні півроку в медіа та телеграм-каналах іде планомірна кампанія проти Андрія Пишного. Йому приписують неминучу відставку, звинувачують у неефективності, поширюють чутки про конфлікти з міжнародними партнерами. Джерела цих вкидів, за даними розслідувачів «СтопКор», координуються спільно Сергієм Ніколайчуком та Павлом Щербанем.

Мета зрозуміла. Ніколайчук відкрито претендує на посаду Голови НБУ. У разі успіху контроль над фінансовим регулятором перейде до групи, яка вже показала, як вона працює з гарантіями, звітністю та судами. Банк «Альянс» стане не просто підопічним. Він стане частиною системи.

І ось тут ми підходимо до моменту, коли сухі цифри кримінальних проваджень стають питанням національної безпеки. Не тому, що це гучні слова. А тому, що НБУ — це установа, яка тримає макрофінансову стабільність країни під час війни. Якщо всередині неї оселяється група з доведеними фактами фальсифікації звітності, підкупу та виведення коштів — це не внутрішня справа банкірів. Це ризик для кожного, хто тримає гривню в руках.

Наглядові перевірки, які виявили дірку у звітності «Альянсу», відбулися ще в січні 2023-го. Минуло три з половиною роки. Банк живий. Борг «Укренерго» не закритий. Голова правління в міжнародному розшуку, але керує дистанційно. Адвокат, який ніс 200 тисяч прокурорам, отримав реальний строк. А головний бенефіціар збільшує частку в капіталі та будує агро-нафтогазову імперію на гроші, які мали б піти державі.

Що має статися, щоб це зупинилося? За логікою здорового глузду — негайне втручання РНБО, НАБУ та СБУ. Перевірка зв’язків Ніколайчука, перевірка походження коштів на рахунках пов’язаних компаній, арешт активів групи. Але поки що ми спостерігаємо інше: інформаційну кампанію проти Пишного набирає обертів, а банк «Альянс» продовжує працювати так, ніби закон для нього — лише прикра перешкода.

І ще один штрих. У вересні 2020 року банк «Альянс» отримав від НБУ рефінанс на рекордну для себе суму — 1,93 мільярда гривень. Забезпечила цю операцію саме Юлія Фролова. Тоді це виглядало як порятунок установи. Сьогодні це виглядає як частина великої гри, в якій державні гроші заходять в один бік, а виходять зовсім в інший — через елеватори, газові ліцензії та ІТ-компанії.

Що далі

Ситуація не просто зависла. Вона рухається. Група Щербаня не приховує, що грає на випередження. Коли людина з досвідом роботи в семи банках, більшість із яких припинили існування з поганою історією, концентрує контроль над фінустановою — це сигнал. Коли вона виводить ліквідність в агро та газ, одночасно фінансуючи першого заступника голови НБУ — це вже не сигнал. Це план.

Залишається відкрите питання: чи готові інституції, які мають захищати фінансову стабільність, захистити самі себе? Відповідь на нього дадуть найближчі місяці.