Чи виживе українська металургія

Оподаткування та ревальвація знищать і так зазнає збитків металургійну промисловість.

Зовнішня кон’юнктура — падіння світового попиту і жорстка конкуренція за решту ринки між виробниками — в сукупності з непередбачуваною внутрішньої податковою політикою і девальвацією гривні призвели до масштабної кризи у вітчизняній металургійній галузі. Цей рік Україна завершить із найгіршими виробничими показниками за весь час незалежності, заявили в найбільшому галузевому об’єднанні “Укрметалургпром”.

Звернення металурги опублікували 6 грудня через три дні після того, як Верховна Рада прийняла в першому читанні податковий законопроект No1210.

Ним передбачається підвищення акцизу на видобуток залізорудної сировини (ЗРС) для гірничо-збагачувальних комбінатів, що вкрай стурбувало представників гірничо-металургійного комплексу. Подібна практика у світі не використовується, відзначають металурги, і закликають державу підтримати, а не посилювати й так незавидне їх положення. Влада наполягає на тому, що одна з найбільш дохідних частин українського бізнесу повинна поставляти більше доходів до бюджету.

\Експерти побоюються, що скорочення виробництва може привести до остаточної втрати зовнішніх ринків і, як результат, деградації всієї галузі. На сьогодні ряд українських заводів уже частково або повністю зупинили виробництво, а інші знаходяться на межі цього, відзначається в заяві “Укрметаллургпрома”.

Причини кризи металлопрокату

Зафіксоване в цьому році 5% падіння української промисловості особливо сильно виразилося в металургії, яка становить 12% українського ВВП. Згідно з даними “Укрметаллургпрома”, українські підприємства за грудень 2019 року випустять на 42% менше набула широкого вжитку відносно аналогічного періоду за 2016.

Головна причина кризи на металопрокат в Україні полягає в суттєвому скороченні світового попиту на металургійну продукцію. Згідно з прогнозами, наведеними фахівцем GMK Center Андрієм Тарасенко, за підсумками періоду очікується скорочення споживання в усіх ключових (близько 60% продажів) для орієнтованої на експорт української промисловості регіонах: на Близькому Сході й Північній Африці (регіон MENA) – на 7%, в Європі, за даними Eurofer на 3,1%, в Туреччині — на 20%.

Крім того, в цьому році для української продукції був закритий ринок Єгипту, на який вітчизняні підприємства, в основному “АрселорМіттал Кривий Ріг” і Дніпровський металургійний завод, поставляли напівфабрикати в кількості до мільйона тонн.

“Швидко знайти ринок, який зміг би поглинути такий значний обсяг складно. Зараз реалії такі, що якось тільки будь-якої експортер намагається вивести свій продукт на ринок, до нього відразу ж застосовуються протекціоністські заходи, проводяться антидемпінгові розслідування”, – пояснює експерт GMK Center.

Додаткові складнощі також викликав дисбаланс між цінами на залізну руду і металобрухт на користь останнього: даний фактор визначив цінову перевагу турецьких електросталеплавильних заводів, які, на відміну більшості українських підприємств, в якості сировини використовують як раз металобрухт. Підвищення акцизу на видобуток залізної руди ризикує ще сильніше посилити відставання вітчизняних підприємств від конкурента.

До подорожчання вартості даної сировини привели й геополітичні фактори. Зокрема, обмеження на постачання вугілля і коксу з Росії, яка є основним постачальником коксівного вугілля на український ринок.

Раніше ускладнив відвантаження металургійної продукції на зовнішні ринки з України також керченський конфлікт.

Разом зі скороченням продажів і очікуваним збільшенням податкового тягаря, українські металурги вже відчули збільшення виробничих витрат: тарифи на свої послуги підвищують в “Укренерго”, “Укрзалізниці” і в НКРЕКУ на транспортування газу.

Як з цим боротися

Наведені “Укрметаллургпромом” цифри й прогнози хоч і звучать катастрофічно, проте, цілком укладаються в сьогоднішню світову кон’юнктуру.

Про закриття частини потужностей у зв’язку з низьким попитом на азіатських ринках недавно заявили в японській компанії Nippon Steel, а на іншому кінці Євразії, яке збанкрутувало італійське підприємство Ilvo вирішили реанімувати за допомогою викупу частини його акцій державою, всупереч несхваленню таких протекціоністських практик з боку Євросоюзу.

За словами Тарасенко, більшість світових металургії, працюючи в таких же складних умовах, як і Україна, проте, мають важливу перевагу — місткий внутрішній ринок. В умовах ускладнення ринкової ситуації це має вирішальне значення.

Наприклад, зростання російського виробництва, очікуваний за підсумками цього року, також забезпечується внаслідок розвитку інфраструктурних програм, будівництва високошвидкісних залізниць і житлових комплексів. В Україні ж, навпаки, як розповів представник GMK Center, за підсумками року очікується зниження внутрішнього споживання металопродукції від 0,5% до 1%.

Автор: Дмитро Кругликов